Зареєструвати програмний РРО повинен платник податків в електронному вигляді через Єдине вікно подання звітності. Необхідно подати форму 1-ПРРО з інформацією про користувача відповідного програмного РРО. У відповідь зазначеному програмному РРО буде присвоєно фіскальний номер та включено до відповідної бази даних. Під час реєстрації на кожен ПРРО буде надано набір фіскальних номерів, які потім будуть присвоюватися кожному чеку у онлайн-режимі по факту їх видання.

Відповідно до українського законодавства, якщо підприємець працює одночасно із програмним та традиційним РРО, обмеження не застосовуються

РРО та/або програмний РРО можна не застосовувати при отриманні оплати виключно у безготівковій формі, здійсненої споживачами:

Шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку (IBAN, онлайн банкінг).

Шляхом безпосереднього внесення готівки через касу банку для подальшого перерахування на розрахунковий рахунок.

Через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку.

Такої пільги, як дозвіл здійснювати торгівлю без застосування РРО/ПРРО на час воєнного стану, немає.

При цьому штрафні санкції за порушення вимог застосування РРО/ПРРО у період воєнного стану не застосовуються, крім торгівлі підакцизними товарами. Однак, після завершення воєнного стану штрафи за цей період податківці зможуть застосовувати.

Ключі можна сформувати у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг (КНЕДП), наприклад ЦСК «Україна».

Якщо ви ФОП і використовуєте КЕП для подання електронної звітності, можете застосовувати цей ключ для роботи з програмним реєстратором. 

Якщо підписи потрібні для ваших працівників, потрібно оформити ключ співробітника на кожного з них, або ж ключ печатки.

Тобто для роботи з касою ви можете обрати один з варіантів: використовувати наявний ключ; оформити ключ співробітника; оформити ключ печатки.